Маніфест рівності

ініціатива правозахисних організацій

У ХХІ столітті Україна обрала свій шлях у напрямку європейської інтеграції та докладає зусиль для того, аби організувати українське суспільство за європейськими цінностями на принципах рівності, паритетної демократії та толерантності.

Разом з тим, українському суспільству доводиться долати архаїчні стереотипи, сексизм, ксенофобію, расизм і все ще змагатись з упередженнями минулого, які не відпускають та тримають у напруженні та стагнації усе суспільство. Ми думаємо про економічне зростання та добробут, прагнучи здобути його тут і тепер, але забуваємо, що без еволюції суспільної думки, соціальних взаємин прогрес неможливий.

Ми живемо у час, коли міфи та стереотипи розвіяно наукою, але в той самий час ними спекулюють консервативні, радикальні сили. Підтримка маршів рівності, активізація феміністичних рухів, проведення заходів на підтримку дискримінованих груп стали звичаєвою практикою. Разом з тим у суспільстві все ще переважає побутова ненависть до людей з інакшою природою та життєвими досвідами. Жертвами стають жінки, представники ЛГБТІ спільноти, люди різних національних меншин, віросповідань, ветерани АТО-ООС, люди з інвалідністю. Саме вони найчастіше стають об'єктами дискримінації.

Прийняття та толерантність - ось шлях демократичного розвитку. Велика частина українців хоче бути частиною ЄС, але для того, щоби бути відповідальними та жити за європейськими цінностями не готові та не мають відповідних знань.

Цей Маніфест створено за ініціативи правозахисних організацій, котрі виборюють рівність прав людини не лише для окремих спільнот. Ми усвідомлюємо важливість вимагати рівність прав для усіх без виключення законослухняних громадян нашої країни; рівність, втілену у політики, закони та демократичні інституції. Лише такий шлях поступу, довгострокового планування та сталого розвитку принесе плоди у майбутньому.

Проблеми, з якими стикаються спільноти жінок, ЛГБТІ спільноти, спільноти етнічних, національних меншин, ветеранські спільноти, спільноти внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, літніх людей, дітей, неповних родин, безпритульних – це все проблеми відсутності рівності доступу до втілення своїх прав кожним громадянином України.

Таким чином, проявом дискримінації жінок є різниця в оплаті праці жінок і чоловіків, яка сягає в середньому від 25% до 29%; в окремих галузях жінки отримують за свою роботу на 35% менше від чоловіків. Безробіття майже в усіх областях України також має жіноче обличчя. У рейтингу гендерної рівності Україна посідає 65-те місце зі 149 країн. Жінки складають лише 21% у ВРУ, на місцевому рівні загалом – щеменше.

Найбільше жінки потерпають від домашнього і гендерно зумовленого насильства. Фізичного та сексуального насильства в Україні щороку зазнає приблизно 1 мільйон жінок, при цьому звертаються до поліції максимум 10% із них. За період пандемії COVID-19 цей відсоток став ще більшим.

Потерпає від дискримінації ЛГБТІ спільнота. За 2019 рік Правозахисний ЛГБТІ Центр «Наш світ» зазначає про 320 зафіксованих документально випадків порушення прав людини на підставі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Права ЛГБТІ людей повсякчас порушуються у всіх аспектах:

• образи, приниження людської гідності, погрози, упереджене ставлення;

• неналежне виконання функцій по захисту прав, відмова у захисті прав;

• порушення процесуальних норм, перевищення влади і службових повноважень, фізичне насильство;

• незаконне збирання, розголошення, або загроза розголошення конфіденційної інформації;

• тортури або нелюдське поводження

Але основою для формування толерантної культури у суспільстві завжди буде освіта, яка закріплюється в період шкільного навчання. Застарілий та консервативний підхід до навчального процесу, нестача знань в сексуальній освіті, громадській та екологічній освіченості негативно впливає в майбутньому на українців.

Високий рівень захворюваності на ІПСШ, ранніх вагітностей та абортів, насилля, булінгу, суїциду, психологічних проблем серед дітей, на жаль, не сприяє рівності та толерантності в нашому суспільстві. Всі ці проблеми походять саме з дитинства.

Коаліція ГО «Ради Жіночих Ініціатив», правозахисної організації ГО «Точка Опори ЮА», Бюро соціальних та політичних розробок, Об'єднання ЛГБТ+ військових та волонтерів, а також об'єднання батьків, що мають ЛГБТІ-дітей «Терго» ставить на меті створення альянсу жіночих та феміністичних, ЛГБТІ та інших правозахисних організацій задля посилення впливу та підтримки спільної програми дій з прав людини.

Проєкт реалізується за підтримки програми Фонду прав людини Посольства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать їхнім авторам і не обов'язково відображають позицію Фонду.

Наші цілі

Наша сила в єдності!